Безумовно, мораль дитини починає розвиватися з трьох років. Ці перші роки соціалізації можуть стати основою для морального розвитку в подальшому дитинстві. Прихильники цієї теорії припускають, що діти, чий погляд на себе є "добрим і моральним" вони, як правило, мають траєкторію розвитку до просоціальної поведінки і мало ознак асоціальної поведінки.
Інтерналізація та емпатія
У дитячому розвитку відомо, що існують два ключові виміри ранньої обізнаності: інтерналізація правил поведінки та емпатійні прихильності до інших, як фактори, які можуть передбачити майбутню соціальну, адаптивну та компетентну поведінку.
Інтеріоризація дітьми правил кожного з батьків та співчуття до імітованого лиха кожного з батьків спостерігалося з 25 місяців. Ця адаптивна, компетентна, просоціальна та асоціальна поведінка оцінюється приблизно у віці чотирьох років.
Крім того, діти із сильнішою історією інтерналізації батьківських правил у віці від 25 до 52 місяців в 67 місяців вони сприйняли себе більш морально. По-третє, діти, які продемонстрували найсильнішу інтерналізацію між 25 і 52 місяцями, стали вважати себе більш моральними та "добрими". Ці самосприйняття, у свою чергу, передбачали, як батьки та вчителі оцінять своє компетентне та адаптивне функціонування через 80 місяців.
Сімейні правила
Сімейні правила добре працюють, коли всі знають правила і розуміють, чому правила важливі. Роблячи це, діти будуть рідше отримувати неоднозначні повідомлення про те, що добре і що що не правильно, і тому вони, швидше за все, дотримуватимуться правил.
Сімейні правила допомагають дітям зрозуміти, яка поведінка нормальна, а яка ні. По мірі росту дітей вони будуть знаходитись у місцях, де правила можуть бути не такими очевидними, а можуть бути правила, яких вони ще не вивчили.
Тож дотримання правил вдома може допомогти дітям навчитися виконувати правила в інших місцях. Дітям нормально порушувати правила і перевірити свої обмеження. Тож постійний моніторинг важливий.
Пояснення наслідків порушення правил допоможе вашій дитині чітко зрозуміти важливість певних правил. Пам’ятайте, маленькі діти іноді порушують правила, бо просто забувають. І не всі порушені правила трапляються через те, що діти перевіряють свої межі. Тому, знаючи, чому правила ігнорували, треба обговорювати. Намагайтеся не карати дитину невибірковою або випадковою манерою, яка не виявляє належної оцінки чи обережності у своїй поведінці.
У цьому сенсі необхідно попрацювати над усім, про що йдеться в цій статті, як вдома, так і в школі, щоб діти прийняли правила і зрозуміли, що від них очікують. Вони будуть знати, що є прийнятним, а що ні, і Емпатія також буде головним фактором у всіх випадках.